-
Continue reading →: Прекрасне у партнерствіУ Саксонії є два міста, які прославилися своїми мануфактурами. Їх назви стали брендами, а вироби – предметами розкоші й статусу. Майсен – місто порцеляни. Саме тут на початку 18го століття навчилися виготовляти європейську тверду порцеляну. Відтоді майсенські майстри створюють посуд, скульптури й декоративні вироби, у яких матеріал стає мистецтвом. Гласхютте…
-
Continue reading →: Прогулянка зі смолоскипами у ЛіхтенберзіПерше, що я побачила, прийшовши додому – великий пакунок з лейблом Amazon в коридорі – Поліна була вдома, коли приїхала служба доставки, тож мені не довелося йти до відділення. В коробці лежала п’ятиметрова підвісна драбина з вогнетривких матеріалів, запакована у поліестеровий чорний мішок. На флаєрі, що лежав всередині, була інструкція,…
-
Continue reading →: Порцелянові дзвіночки зранку у неділюІсторія перша. У Майсені. Я перелила свіжо заварену каву з молоком в термос, закинула у рюкзак дві чашки, накинула вітровку і замоталась легким шарфом – навіть у липні ранки у місті на березі Ельби доволі прохолодні. Мій супутник вже чекав на мосту, на ньому був чорний дощовик, капюшон був накинутий…
-
Continue reading →: Культурні розбіжності. Грибна версіяБула вже середина вересня і погода в рудних горах ставала поволі прохолоднішою – саме час для довгих піших прогулянок по долинах і лісах. Ми планували в неділю йти по гриби і влаштувати пікнік у лісі, але з самого ранку моросило і надворі було так незатишно, так сіро, що М. розпалив…
-
Continue reading →: Пульсніцький пряникПо дорозі назад до Майсену Поліна перемикала радіостанції у пошуках сучасних модних треків, Захар заснув на задньому сидінні, а я за кермом подумки перебирала події сьогоднішнього дня. Це був вівторок. У дітей канікули, а я взяла відпустку на цей тиждень між німецьким і українським Великоднем, щоб трохи відпочити і напекти…
-
Continue reading →: Мароканська мискаВероніка, – ставлячи наголос на “о” звертається моя колега до мене по телефону,- в мене тут на лінії одна стривожена жінка. Питає про отруєння важкими металами, я переключаю,- відключається Андреа, поспішаючи на обід. Я дивлюсь на годинник. 11:58. Такі дзвінки ніколи не завершуються за 5 хвилин, а їсти вже хочеться.…
-
Continue reading →: Як ми шукали джерело річки Трібіш, а знайшли щось більшеНаш будинок стоїть на березі Трібішу – невеликої, але повноводної річки, що впадає у Ельбу саме в Майсені, де ми живемо. У теплі дні я п’ю ранкову каву на своєму балконі. Це для мене така медитація – сидіти в кріслі, дивитися на строкаті дахи сусідніх будинків, вкритих старою червоною черепицею,…
-
Continue reading →: КайзерманіяМ. запропонував поїхати до Дрездена послухати концерт Роланда Кайзера. Не всередину — квитків давно не було. На берег Ельби. Я тоді знала лише, що він співає шлягери і що німці його обожнюють. Не підозрювала, що це буде один із найромантичніших літніх вечорів. Це було літо, якраз один із тих спекотних…
-
Continue reading →: Grünmarkt – зелений базарНа зміну різдвяному , а за ним і зимовому ринку у місто приходить Grünmarkt. У Майсені він відбувається по суботах кожні два тижні. В ці дні в супермаркетах черги невеликі, бо жителі поспішають закупитися свіжою зеленню і поспілкуватися саме на зеленому ринку, де можна купити цікавинки і зустріти знайомих. Тут…
-
Continue reading →: Вальпургієва нічЩороку 30 квітня у Німеччині святкують Вальпургієву ніч — старовинне свято весни, яке колись пов’язували з відьмами і нечистою силою. Ми приїхали до Радебойлю. Перше, що ти бачиш на підʼїзді – пожежні машини та натовп людей. На березі Ельби в строго відведеному для цього місці, на огородженому майданчику колода до…
